ЗОЛОТО, СТВОРЕНЕ ЛЮДИНОЮ

MACKGOLD | OBSIDIAN CIRCLE

Відділ стратегічної геополітики та природних ресурсів

ЗОЛОТО, СТВОРЕНЕ ЛЮДИНОЮ

Від мрії алхіміків до CERN: коли фізична можливість може змінити світову економіку та знищити премію за рідкісність

Дата публікації: 15 листопада 2026 року

Статус: Науково-аналітичне та стратегічне дослідження

 

Вступ.

Коли неможливе стало можливим

Протягом багатьох століть людина прагнула здійснити одне з найзагадковіших перетворень речовини.

Перетворити звичайний метал на золото.

Алхіміки шукали філософський камінь.

Дослідники намагалися відкрити невідомі властивості матерії.

Правителі уявляли можливість створювати багатство без освоєння родовищ і видобутку дорогоцінних металів.

Однак природа золота залишалася незрозумілою доти, доки наука не відкрила внутрішню структуру атома.

Сьогодні ситуація принципово змінилася.

Сучасна ядерна фізика довела, що золото може виникати внаслідок штучного перетворення інших хімічних елементів.

Не імітація золота.

Не покриття з дорогоцінного металу.

Не речовина, що нагадує золото за зовнішніми характеристиками.

Йдеться про справжні атомні ядра хімічного елемента з порядковим номером

79.

У травні 2025 року Європейська організація з ядерних досліджень CERN повідомила про результати експерименту ALICE на Великому адронному колайдері.

Дослідники кількісно вивчили ядерні процеси, під час яких свинець перетворюється на інші елементи, зокрема на золото.

Але це досягнення виявляє фундаментальний парадокс.

Людство вже навчилося штучно створювати ядра золота.

Проте воно не має технології, яка дозволяла б виробляти стабільне металеве золото в промислових масштабах за економічно конкурентоспроможною ціною.

Між цими двома обставинами лежить величезна відстань, яку визначають закони ядерної фізики, енергетика, інженерні обмеження та економіка.

І все ж виникає питання, що виходить далеко за межі експерименту CERN.

Що станеться зі світовою економікою, якщо одного дня людина навчиться створювати стільки золота, скільки забажає?

Чи збереже метал свою історичну вартість?

Чи залишиться він символом рідкісності?

Або людство зіткнеться із ситуацією, за якої золото залишиться золотом у фізичному розумінні, але перестане бути винятковим засобом накопичення багатства?

Для відповіді необхідно насамперед встановити, що саме сучасна наука вже довела, а що залишається сферою технологічних припущень.

 

1. Що робить золото золотом

Хімічний елемент визначається кількістю протонів у його атомному ядрі.

Золото має атомний номер 79.

Це означає, що ядро кожного ізотопу золота містить рівно 79 протонів.

Ртуть містить 80 протонів.

Свинець містить 82 протони.

Платина містить 78 протонів.

Відмінності між цими елементами визначаються не походженням речовини, не її зовнішнім виглядом і не способом отримання.

Вони визначаються зарядом атомного ядра.

Якщо за допомогою ядерного процесу перетворити ядро з 82 протонами на ядро з 79 протонами, хімічний елемент зміниться.

Свинець стане золотом.

Однак кількість нейтронів також має значення.

Вона визначає конкретний ізотоп елемента та впливає на стійкість ядра.

Стабільне природне золото складається з ізотопу золото-197.

Його ядро містить 79 протонів і 118 нейтронів.

Отже, для виробництва звичайного стабільного золота недостатньо отримати довільне ядро з 79 протонами.

Необхідно забезпечити утворення відповідного стабільного ізотопу, його збереження та подальше отримання металевої речовини.

Саме тут виявляється принципова відмінність між штучним створенням хімічного елемента та промисловим виробництвом дорогоцінного металу.

 

2. Чому алхімія не могла розв’язати це завдання

Алхімія сформувалася задовго до відкриття атомного ядра.

Її методи включали нагрівання, плавлення, змішування, розчинення, осадження та різноманітні хімічні перетворення.

Але звичайні хімічні реакції змінюють насамперед електронні структури та хімічні зв’язки.

Вони не змінюють кількість протонів в атомному ядрі.

Тому хімічними методами неможливо перетворити свинець на золото.

Для зміни одного хімічного елемента на інший необхідний ядерний процес. Це не означає, що історична алхімія була безглуздою.

Деякі алхімічні практики сприяли розвитку лабораторної техніки, хімічного аналізу та експериментальних методів.

Але фундаментальне завдання перетворення одного хімічного елемента на інший вимагало відкриття фізичних процесів, недоступних звичайній хімії.

Коли наука встановила будову атомного ядра, давня мрія алхіміків отримала нове пояснення.

Проблема перестала полягати в пошуку невідомого хімічного реагенту.

Вона перетворилася на завдання керування ядерними реакціями.

 

3. Перші заяви.

1924 рік

У 1924 році німецький дослідник Адольф Міте повідомив про ймовірне отримання золота з ртуті під впливом електричного розряду.

Ця заява викликала значний інтерес наукової спільноти.

У серпні 1924 року журнал Nature опублікував матеріал під назвою «The Reported Transmutation of Mercury into Gold».

Однак до повідомлення поставилися обережно.

Головна проблема полягала у відсутності переконливого експериментального підтвердження того, що виявлене золото справді виникло внаслідок зміни атомних ядер.

Під час роботи з надзвичайно малими кількостями речовини особливо важливо враховувати можливість забруднення зразків.

Навіть незначні сліди золота здатні призвести до помилкового висновку про трансмутацію.

Крім того, передбачуваний фізичний механізм потребував пояснення з позицій уже відомих законів атомної фізики.

У 1926 році Nature продовжив обговорення проблеми в публікації «The Present Position of the Transmutation Controversy».

Історичне значення цих праць полягає не в остаточному підтвердженні штучного отримання золота.

Вони демонструють перехід від алхімічних уявлень до наукової постановки питання.

Наука вимагає не лише заяви про результат.

Вона вимагає відтворюваного експерименту, встановленого фізичного механізму та переконливого доказу походження отриманої речовини.

 

4. 1941 рік.

Штучне золото вже існує

Принциповий перехід відбувся з розвитком експериментальної ядерної фізики.

1 жовтня 1941 року журнал Physical Review опублікував дослідження R. Sherr, K. T. Bainbridge та H. H. Anderson під назвою «Transmutation of Mercury by Fast Neutrons».

Дослідники вивчали вплив швидких нейтронів на ртуть.

У результаті ядерних реакцій були виявлені радіоактивні ізотопи золота, зокрема золото-198 і золото-199.

Праця також описувала інші продукти ядерних перетворень.

Це був принципово інший результат порівняно з ранніми заявами про хімічне перетворення металів.

Йшлося про продукти ядерних реакцій, зареєстровані експериментальними методами.

Таким чином, штучне отримання радіоактивних ізотопів золота було переконливо продемонстроване задовго до створення Великого адронного колайдера.

Праця 1941 року належить до ранніх надійно задокументованих досліджень такого типу.

Отже, твердження, нібито CERN уперше в історії людства створив золото у 2025 році, є історично неправильним.

Досягнення CERN полягало в іншому.

Дослідники отримали нові кількісні відомості про ядерні перетворення за надзвичайно високих енергій та особливого механізму взаємодії важких ядер.

 

5. CERN 2025.

Коли свинець перетворюється на золото

  • травня 2025 року в журналі Physical Review C була опублікована праця ALICE Collaboration:

«Proton emission in ultraperipheral Pb-Pb collisions at √sNN = 5.02 TeV».

  • травня CERN представив результати дослідження.

Експеримент проводився на Великому адронному колайдері з використанням високоенергетичних пучків ядер свинцю.

Вихідним матеріалом був свинець-208.

Ядро цього ізотопу містить 82 протони та 126 нейтронів.

За певних ядерних взаємодій воно може втратити частину протонів і нейтронів.

Якщо кількість протонів зменшується з 82 до 79, утворюється ядро золота.

У разі втрати одного протона утворюється талій.

У разі втрати двох протонів утворюється ртуть.

У разі втрати трьох протонів утворюється золото.

При цьому кількість втрачених нейтронів визначає, який саме ізотоп нового елемента утворюється.

Однак найцікавіша особливість експерименту полягає в тому, що безпосереднє зіткнення двох ядер для таких процесів не потрібне.

Достатньо їхнього надзвичайно близького проходження.

 

6. Зіткнення без дотику

Ядра свинцю у Великому адронному колайдері рухаються зі швидкостями, близькими до швидкості світла.

Вони мають потужні електромагнітні поля.

Коли два ядра проходять поруч, не перекриваючись своїми ядерними об’ємами, виникають ультрапериферійні взаємодії.

За таких умов не відбувається звичайного безпосереднього ядерного зіткнення.

Але електромагнітне поле одного ядра здатне впливати на інше.

У квантово-фізичному описі відповідні процеси розглядаються через обмін фотонами.

Поглинання фотона здатне збудити ядро.

Унаслідок збудження ядро може випромінювати нейтрони та протони.

Цей процес називається електромагнітною дисоціацією.

Саме він лежить в основі досліджених ALICE перетворень свинцю на інші елементи.

Для реєстрації продуктів випромінювання використовувалися спеціальні калориметри, призначені для вимірювання протонів і нейтронів, що вилітають у напрямку руху пучків.

Дослідники виміряли ефективні перерізи каналів із випромінюванням нуля, одного, двох і трьох протонів у супроводі нейтронів.

Подальша інтерпретація результатів здійснювалася з використанням ядернофізичних моделей, зокрема RELDIS.

Важлива наукова деталь полягає в тому, що вторинні ядра золота, які утворилися, не ідентифікувалися безпосередньо як окремі атоми золота в детекторі ALICE.

Їхнє утворення кількісно оцінювалося на основі виміряних каналів реакції та відповідної фізичної моделі.

Ця відмінність необхідна для точного розуміння результатів дослідження.

 

7. Як виникає ядро золота

Розглянемо один із можливих каналів перетворення.

Вихідне ядро свинцю-208 містить 82 протони та 126 нейтронів.

Припустімо, що після електромагнітного збудження воно втрачає три протони та два нейтрони.

Кількість протонів зменшується до 79.

Кількість нейтронів зменшується до 124.

Загальна кількість нуклонів стає рівною 203.

У результаті виникає ядро золота-203.

Спрощений запис зміни ядерного складу:

²⁰⁸Pb → ²⁰³Au + 3p + 2n

Тут p позначає протон, а n — нейтрон.

Цей запис відображає баланс нуклонів і заряду. Він не є повним описом фізичної реакції, оскільки реальний процес потребує електромагнітного збудження та дотримання законів збереження енергії й імпульсу.

Отримане ядро справді належить до хімічного елемента золото.

Однак золото-203 не є стабільним ізотопом.

Його період напіврозпаду становить приблизно 60 секунд.

Воно зазнає радіоактивного бета-розпаду, перетворюючись на ртуть-203.

Отже, існування ядра золота ще не означає існування довговічного металевого золота.

Саме ця відмінність має вирішальне значення для оцінки промислового потенціалу ядерної трансмутації.

 

8. Справжнє золото та стабільне золото

Стабільне природне золото практично повністю представлене ізотопом золото197.

Кожне ядро цього ізотопу містить 79 протонів і 118 нейтронів.

Будь-який ізотоп із 79 протонами належить до хімічного елемента золото.

Однак різні ізотопи можуть суттєво відрізнятися за ядерною стійкістю.

Деякі з них радіоактивні.

Вони перетворюються на інші ядра за певний час.

Інші існують достатньо довго, але також не є стабільними.

Для отримання звичайного довговічного золота необхідно забезпечити виробництво стабільного ізотопу золото-197.

Але навіть цього недостатньо.

Потрібно отримати велику кількість атомів, зберегти їх, відокремити від інших продуктів реакції, забезпечити радіаційну безпеку та сформувати метал, придатний для практичного використання.

Інакше кажучи, створення ядра золота, отримання стабільного ізотопу та виготовлення золотого зливка є трьома різними технологічними завданнями.

Перше вже розв’язане експериментальною ядерною фізикою.

Друге фізично можливе й не є невідомим природі процесом.

Третє поки що не розв’язане у формі економічно конкурентоспроможного промислового виробництва за допомогою штучної трансмутації.

 

9. 89 000 ядер за секунду.

Масштаб наукового досягнення

Згідно з повідомленням CERN від 8 травня 2025 року, швидкість утворення ядер золота в умовах експерименту ALICE могла сягати приблизно 89 000 ядер за секунду.

На перший погляд ця величина здається значною.

Але атомне ядро має надзвичайно малу масу.

Дослідники оцінили, що за період LHC Run 2, з 2015 до 2018 року, у всіх чотирьох основних точках взаємодії утворилося близько 86 мільярдів ядер золота.

Їхня сукупна маса становила приблизно 29 пікограмів.

Або:

0,000000000029 грама.

Один грам містить один трильйон пікограмів.

Отже, 29 пікограмів менше за один грам приблизно у 34,5 мільярда разів.

Розглянемо додатковий теоретичний розрахунок.

Якщо установка безперервно створює 89 000 ядер золота за секунду, за середньої маси близько 197 атомних одиниць маси на ядро для утворення одного грама знадобилося б приблизно 1,1 мільярда років.

Йдеться виключно про математичну екстраполяцію.

Вона не враховує знищення або втрату утворених ядер, періоди зупинки прискорювача та технічну неможливість вилучення продукту.

Це не прогноз роботи LHC.

Це ілюстрація кількісної прірви між створенням окремих атомних ядер і виробництвом макроскопічної кількості речовини.

Один грам золота є невеликою величиною для металургійної промисловості.

Але з погляду наявних експериментів із трансмутації він становить колосальну кількість атомних ядер.

Таким чином, наукове досягнення CERN не може оцінюватися кількістю отриманого металу.

Його значення полягає в експериментальному дослідженні фундаментальних процесів зміни атомних ядер.

 

10. Чому отримане золото не можна зібрати

Ядра золота, що виникають унаслідок досліджених процесів, зберігають надзвичайно велику енергію руху.

Після зміни складу ядра змінюється співвідношення його електричного заряду та імпульсу.

Тому вторинні ядра вже не рухаються точно за траєкторією вихідного пучка свинцю.

Вони поступово відхиляються від проєктної орбіти.

Надалі такі ядра взаємодіють з елементами прискорювальної установки, зокрема з коліматорами та стінками вакуумної системи.

Під час цих взаємодій вони можуть руйнуватися на окремі нуклони та інші вторинні продукти.

Таким чином, експеримент не створює золотий порошок, розплавлений метал або готовий для вилучення зливок.

У ньому досліджуються вторинні ядра, які можуть існувати лише короткий час.

Для промислового виробництва знадобилася б принципово інша система, що забезпечувала б збереження, уповільнення, збирання, розділення та очищення отриманої речовини.

Наявність процесу трансмутації ще не означає наявності технології вилучення продукту.

Це одне з головних інженерних обмежень.

 

11. Що саме відкрив CERN

Наукову новизну результатів 2025 року необхідно визначити без перебільшень.

CERN не довів уперше можливість штучного існування золота.

Такі ядерні перетворення були відомі значно раніше.

ALICE виконав нові вимірювання процесів випромінювання протонів і нейтронів під час електромагнітної дисоціації свинцю-208 в ультрапериферійних взаємодіях на LHC.

Отримані дані дозволили дослідити канали, пов’язані з утворенням вторинних ядер різних елементів.

Зокрема, виміряний канал випромінювання трьох протонів відповідає зменшенню атомного номера свинцю з 82 до 79.

Під час інтерпретації результатів дослідники виявили як узгодження деяких експериментальних величин із моделлю RELDIS, так і розбіжності для інших каналів.

Такі розбіжності становлять самостійний науковий інтерес.

Вони дозволяють уточнювати моделі ядерних реакцій.

Крім того, дослідження мають безпосереднє значення для фізики прискорювачів.

Зміна складу ядер впливає на стійкість важкоіонних пучків.

Вторинні ядра можуть залишати орбіту та спричиняти втрати частинок.

Отже, результати ALICE корисні не лише для вивчення ядерної трансмутації, а й для вдосконалення роботи сучасних і майбутніх прискорювачів.

Саме в цьому полягає їхня підтверджена наукова цінність.

 

12. Золото, народжене до Землі

У попередньому дослідженні MACKGOLD | OBSIDIAN CIRCLE «Космічне походження золота» розглядалося походження важких елементів у Всесвіті.

Золото, що сьогодні присутнє на Землі, має походження, яке передує формуванню нашої планети.

Його атомні ядра виникали в астрофізичних процесах, що відбувалися в попередніх поколіннях космічних об’єктів.

Одним із найважливіших механізмів утворення важких елементів є швидке захоплення нейтронів, відоме як r-процес.

Умови, необхідні для такого процесу, виникають під час деяких екстремальних астрофізичних подій.

Серед найбільш вивчених джерел розглядаються злиття нейтронних зір.

Додаткові дослідження вказують на можливу роль потужних спалахів магнетарів.

29 квітня 2025 року NASA представило матеріали про результати дослідження, заснованого на аналізі архівних астрономічних спостережень і моделюванні утворення важких елементів у зв’язку з активністю магнетарів.

Однак відносний внесок різних астрофізичних джерел в утворення золота ще не встановлений остаточно.

Необхідно розрізняти космічне походження золота та механізм, досліджений CERN.

В астрофізичних умовах важкі елементи можуть виникати завдяки послідовному захопленню нейтронів і подальшим ядерним перетворенням.

В експериментах ALICE розглядається інший шлях.

Уже наявне важке ядро свинцю втрачає частину нуклонів, з яких воно складається.

В обох випадках результатом може стати ядро хімічного елемента золото.

Таким чином, природне та штучне походження не змінюють фундаментальної ідентичності елемента.

Золото залишається золотом незалежно від того, чи виникло його ядро під час астрофізичної події, чи внаслідок керованого людиною ядерного процесу.

 

13. Чи може штучне золото відрізнятися від природного

Припустімо, що майбутня технологія дозволить отримувати стабільне золото197.

Чи буде воно справжнім золотом?

Так.

Ядро штучно отриманого золота-197 міститиме ті самі 79 протонів і 118 нейтронів, що й ядро природного золота-197.

За однакового електронного стану атоми матимуть однакові фундаментальні хімічні властивості.

Якщо зібрати достатню кількість таких атомів у металеву структуру, вийде справжнє золото.

Його штучне походження не робить метал підробленим.

Відрізнятися можуть домішки, мікроструктура, умови виробництва та документально встановлене походження матеріалу.

Але хімічний елемент і його стабільний ізотоп залишаться тими самими.

Це означає, що золото не має абсолютної фізичної рідкісності в сенсі неможливості створення нових атомів.

Його сучасна рідкісність пов’язана з обмеженою пропозицією, доступною за наявних технологій та економічних умов.

Саме цю відмінність необхідно враховувати під час аналізу майбутнього світового ринку золота.

 

14. Від атома до промислового виробництва

Для створення промислової технології недостатньо продемонструвати окрему ядерну реакцію.

Необхідно розв’язати комплекс взаємопов’язаних завдань.

Насамперед потрібно забезпечити отримання стабільного золота-197 з високою селективністю.

Потім необхідно досягти достатньої продуктивності.

Зменшити утворення небажаних радіоактивних ізотопів.

Створити систему вилучення та розділення продуктів реакції.

Забезпечити радіаційну й технічну безпеку.

Знизити витрати енергії та ресурсів на одиницю отриманого металу.

Організувати безперервну експлуатацію обладнання.

Нарешті, необхідно досягти собівартості, що дозволить конкурувати з видобутком, переробкою та очищенням природного золота.

Кожне з цих завдань потребує окремого інженерного рішення.

Їхня сукупність набагато складніша за сам факт ядерної трансмутації.

Сучасні прискорювачі створювалися для дослідження фундаментальних властивостей речовини.

Вони не є промисловими підприємствами з виробництва дорогоцінних металів.

Тому результати CERN не можна інтерпретувати як свідчення швидкої появи комерційного штучного золота.

Така інтерпретація не відповідає фактичним результатам дослідження.

 

15. Енергія як нова межа рідкісності

На сучасному етапі нова пропозиція золота формується переважно завдяки видобутку природного металу та переробці раніше видобутого золота.

Обидва процеси працюють із уже наявними атомами.

Ядерна трансмутація принципово відрізняється від них.

Вона потребує зміни складу атомного ядра.

Для цього необхідні спеціальні ядерні реакції, відповідні енергетичні умови та складна технологічна інфраструктура.

Отже, якщо в майбутньому промислова трансмутація стане практично здійсненною, економічні обмеження виробництва золота можуть змінитися.

Замість залежності переважно від геологічних родовищ виникне залежність від доступної енергії, ядерних технологій, виробничих потужностей та інженерної ефективності.

Але тут важливо уникнути помилкового висновку.

Доступність дешевої енергії сама по собі не гарантує дешевого золота.

Навіть за низької вартості електроенергії можуть зберігатися обмеження, пов’язані з імовірностями ядерних реакцій, продуктивністю установок, терміном служби обладнання, вартістю сировини, радіаційним захистом і вилученням продукту.

Тому масове виробництво штучного золота потребуватиме не лише енергетичного прогресу.

Воно потребуватиме технологічної системи, здатної перетворити ядерну реакцію на ефективний промисловий процес.

Закони фізики допускають трансмутацію.

Але вони не гарантують її комерційної ефективності.

 

16. Світовий запас золота.

Що насправді обмежене

Для оцінки майбутнього ринку необхідно враховувати не лише природні родовища, а й уже накопичений людством метал.

За даними World Gold Council, на кінець 2025 року сукупний надземний запас золота оцінювався приблизно у 219 891 тонну.

До кінця другого кварталу 2026 року відповідна оцінка досягла близько 222 600 тонн.

Це золото вже було видобуте й значною мірою продовжує існувати у формі ювелірних виробів, інвестиційних зливків, монет, резервів центральних банків та інших матеріальних запасів.

На відміну від багатьох витратних сировинних матеріалів, золото практично не знищується під час звичайного використання.

Його можна переплавляти, очищати та багаторазово повертати в обіг.

Тому світовий ринок золота не можна аналізувати виключно на підставі щорічного видобутку.

У 2025 році, згідно з даними World Gold Council, видобуток становив приблизно 3 672 тонни.

Ще близько 1 404 тонн надійшло завдяки переробці.

Сукупна пропозиція з урахуванням інших складових оцінювалася приблизно у 5 002 тонни.

Ці показники свідчать про важливу особливість золотого ринку.

Щорічне виробництво становить відносно невелику частину вже накопиченого світового запасу.

Але ціна золота залежить не лише від фізичної кількості металу.

Вона визначається також поведінкою власників наявних запасів.

Якщо інвестори, держави та інші учасники ринку віддають перевагу збереженню золота, значна частина накопиченого металу залишається поза поточною пропозицією.

Якщо вподобання змінюються, раніше накопичений запас може частково повернутися на ринок.

Отже, економічна обмеженість золота залежить одночасно від геології, технологій і рішень людей.

Ця обставина має фундаментальне значення під час розгляду штучної трансмутації.

 

17. Чи може людство виробляти золото тоннами

З погляду фундаментальної фізики не існує загальної заборони на штучне отримання великих кількостей стабільних ядер золота.

Однак відсутність фізичної заборони не означає існування практично здійсненного виробничого шляху.

Між експериментальним утворенням окремих ядер і випуском тонн металевого золота лежить необхідність багаторазового збільшення продуктивності, зміни технологічної архітектури та досягнення економічної ефективності.

Масштаб відмінності особливо наочний у порівнянні з результатами CERN.

За LHC Run 2 у всіх чотирьох основних точках взаємодії утворилося близько 29 пікограмів золота.

Одна тонна становить один мільйон грамів.

Або приблизно 3,45 × 10¹⁶ мас, кожна з яких дорівнює 29 пікограмам.

Отже, для переходу до виробництва в тоннах недостатньо звичайного збільшення кількості установок.

Необхідний принципово інший рівень технологічної ефективності.

Можливо, майбутні ядерні технології відкриють продуктивніші процеси.

Можливо, економічні та фізико-технічні обмеження виявляться настільки суттєвими, що промислова трансмутація золота так і не стане конкурентоспроможною.

Сучасна наука не дозволяє достовірно встановити термін появи подібної технології.

Вона також не дає підстав стверджувати, що така технологія обов’язково буде створена.

Тому прогнози про швидке промислове виробництво штучного золота слід розглядати як спекулятивні, доки не продемонстровані відповідні виробничі характеристики та економічні розрахунки.

 

18. Коли золото перестане бути рідкісним

Протягом тисячоліть золото посідало особливе місце в людській цивілізації.

Його цінність була пов’язана не лише з фізичними властивостями, а й з обмеженою доступністю, довговічністю, упізнаваністю та історично сформованою довірою.

Сьогодні необхідно поставити питання, яке раніше перебувало переважно у сфері філософських припущень.

Що станеться, якщо людство навчиться створювати стабільне золото в кількостях, обмежених головним чином промисловими потужностями?

Припустімо, що таку технологію розроблено.

Вона безпечна.

Вона придатна до масштабування.

Вона дозволяє отримувати золото-197 високої чистоти.

Її собівартість суттєво нижча за вартість видобутку природного металу. При цьому виробничі потужності можна швидко збільшувати.

У подібній ситуації економічна структура світового ринку золота почне змінюватися.

Метал, доступність якого протягом тисячоліть залежала від природних родовищ, накопичених запасів і переробки, отримає додаткове джерело пропозиції.

Золото потенційно можна буде виробляти за промисловим замовленням.

Але втрата рідкісності не означає зникнення корисності.

Золото збереже електропровідність, хімічну стійкість, корозійну стійкість та інші властивості, що забезпечують його застосування.

Зміниться не фізична природа речовини.

Зміниться економічне значення обмеженості її пропозиції.

Сьогодні золото цінується не лише за можливість використання у промисловості чи ювелірному виробництві.

Значна частина попиту пов’язана з його функцією інвестиційного активу, засобу збереження вартості та складової офіційних резервів.

Якщо очікування довгострокової обмеженості пропозиції зникнуть, частина підстав для високої інвестиційної оцінки золота може послабитися.

Це здатне змінити поведінку приватних інвесторів, міжнародних фінансових інститутів і центральних банків.

Але подібний процес не обов’язково буде швидким.

Історична довіра, інститути зберігання, ліквідність ринку та резервна практика можуть зберігатися навіть після появи нових технологій.

Отже, втрата геологічно зумовленої рідкісності не означає автоматичного припинення грошової та інвестиційної ролі золота.

Вона створює умови для її переоцінки.

 

19.Чи може золото одного дня нічого не коштувати

Це найрадикальніше питання дослідження.

Відповідь потребує принципового розмежування між власною економічною вартістю металу та його вартістю як рідкісного інвестиційного активу.

Припустімо, що штучне золото стане масовим і дешевим.

Його виробництво більше не буде обмежене невеликою кількістю родовищ.

Світова пропозиція зможе швидко збільшуватися у відповідь на попит.

У такій ситуації премія за очікувану довгострокову рідкісність здатна суттєво скоротитися.

Золото може перестати сприйматися як винятковий матеріал, обмежена доступність якого сама по собі гарантує високу вартість.

Але з цього не випливає, що ринкова ціна обов’язково впаде до нуля.

Золото має корисні фізичні та хімічні властивості.

Воно використовується в електронній промисловості, спеціалізованих технологічних процесах, виробництві покриттів, ювелірних виробів та інших галузях.

Крім того, створення й обробка матеріального продукту потребують ресурсів.

Навіть дешеве штучне виробництво передбачає витрати на обладнання, енергію, вихідні матеріали, обслуговування, очищення та доставку.

Тому більш обґрунтованим є сценарій, за якого золото втрачає значну частину інвестиційної премії, а його ціна визначається переважно корисністю, промисловим попитом і витратами на виробництво.

У такому разі золото не перестане бути хімічним елементом з унікальними характеристиками.

Але воно може перестати бути економічно винятковим матеріалом.

При цьому необхідно враховувати й іншу обставину.

Навіть технічно дешеве виробництво може виявитися обмеженим патентами, монопольним контролем, державною політикою, доступністю обладнання та міжнародним регулюванням.

Отже, дешева технологія не гарантує низької ринкової ціни, якщо пропозиція штучно обмежується.

Для повного зникнення премії за рідкісність необхідно не лише навчитися масово створювати золото.

Необхідно, щоб світові учасники ринку були впевнені у стійкій доступності великих додаткових обсягів металу в довгостроковій перспективі.

Така зміна очікувань здатна істотно вплинути на ціну.

Але величина можливого падіння сьогодні не піддається надійному кількісному прогнозуванню.

Золото може втратити економічну винятковість, не втративши своїх фізичних властивостей.

І саме це становить найбільший інтерес для майбутнього світової економіки.

 

20. Три сценарії майбутнього золота

Розвиток ядерних технологій дозволяє сформулювати три принципово різні сценарії.

Перший сценарій. Золото залишається природно обмеженим активом Ядерна трансмутація продовжує використовуватися в наукових дослідженнях.

Продуктивність залишається мізерною.

Собівартість штучного золота суттєво перевищує ринкову ціну природного металу.

Світовий ринок продовжує залежати від геологічного видобутку, переробки, наявних запасів та інвестиційного попиту.

У цьому сценарії штучне золото не має суттєвого впливу на світові ціни.

Саме такій ситуації відповідають відомі сьогодні технології.

Другий сценарій. Виникає конкурентоспроможне штучне виробництво

Розробляється нова технологія, що дозволяє виробляти стабільне золото у промислових кількостях.

Собівартість поступово наближається до вартості традиційного видобутку або стає нижчою за неї.

На світовому ринку з’являється додаткове джерело пропозиції.

Спочатку його частка може бути невеликою.

Але в міру розвитку виробництва вона здатна збільшуватися.

У такому разі природні родовища вже не будуть єдиним основним джерелом нового золота.

Міжнародні ціни почнуть враховувати нову структуру майбутньої пропозиції.

При цьому чинні гірничодобувні компанії можуть зіткнутися зі зміною рентабельності окремих родовищ.

Однак традиційний видобуток не обов’язково зникне.

Його конкурентоспроможність залежатиме від виробничих витрат і характеристик нової технології.

Третій сценарій. Золото втрачає значну частину премії за рідкісність Виробництво стабільного золота стає масовим, доступним і відносно дешевим.

Промислові потужності можна швидко збільшувати.

Ринок перестає сприймати довгострокову доступність золота як переважно геологічно обмежену.

У цьому разі можливе суттєве скорочення інвестиційного попиту, заснованого на очікуванні рідкісності.

Золото збереже властивості металу.

Але його економічне становище може наблизитися до становища звичайної промислової сировини з високою технологічною корисністю.

Такий сценарій є гіпотетичним.

Ні результати CERN, ні інші розглянуті дослідження не доводять, що людство наближається до його реалізації.

Проте він фізично не виключений і заслуговує на розгляд у довгостроковому стратегічному аналізі.

 

21. Геополітичні наслідки промислової трансмутації

Поява масового штучного виробництва золота здатна змінити не лише ринок дорогоцінних металів.

Вона може вплинути на відносини між державами, міжнародний розподіл капіталу та стратегічну роль природних ресурсів.

Сьогодні золото видобувається в різних регіонах світу.

Його виробництво пов’язане з геологічними умовами, доступністю родовищ, інвестиціями у видобувну промисловість і національним регулюванням.

Деякі держави отримують суттєву економічну вигоду від видобутку та експорту золота.

Інші мають великі офіційні резерви.

Промислова трансмутація могла б змінити наявний розподіл переваг.

Якщо новий спосіб отримання золота стане доступним насамперед технологічно розвиненим державам, стратегічного значення можуть набути вже не родовища, а ядерна інфраструктура, енергетика, наукові компетенції та виробниче обладнання.

Виникне принципово нова форма залежності.

Держава, яка не має значних природних запасів золота, потенційно зможе стати його виробником.

Навпаки, держава з великими родовищами може зіткнутися зі зниженням економічного значення частини природних ресурсів.

Однак такий перехід не обов’язково призведе до вільного ринку штучного золота.

Технології можуть контролюватися обмеженим колом підприємств або держав.

Їхнє поширення може залежати від експортного контролю, міжнародних договорів, ліцензування та національних вимог ядерної безпеки.

Таким чином, геологічна обмеженість золота за певних умов може бути замінена технологічною та інституційною обмеженістю його виробництва.

Це означає, що майбутня конкуренція потенційно переміститься зі сфери контролю родовищ у сферу контролю технологій.

Але такий перехід можливий лише за появи реально конкурентоспроможного промислового процесу.

Без цього геополітичні наслідки залишаються предметом сценарного аналізу, а не встановленим прогнозом.

 

22. Чи може ринок знецінити золото раніше, ніж його навчаться виробляти

Світові фінансові ринки реагують не лише на поточні фізичні обсяги пропозиції.

Вони реагують на очікування майбутніх змін.

Тому потенційно важливе наукове відкриття може вплинути на ціну активу ще до появи промислового продукту.

Припустімо, що дослідники представили переконливо підтверджену технологію масового виробництва стабільного золота.

Вона пройшла незалежні випробування.

Її собівартість перевірена.

Демонструється можливість багаторазового збільшення виробничих потужностей.

При цьому фактичні обсяги випуску поки що залишаються невеликими.

Навіть у такій ситуації інвестори можуть почати переглядати уявлення про довгострокову рідкісність золота.

Зміна очікувань здатна вплинути на ринкову ціну до того, як значний обсяг штучного металу надійде в обіг.

Однак можлива й протилежна реакція.

Якщо нова технологія викликає сумніви, не забезпечує підтвердженої собівартості або стикається з фундаментальними інженерними обмеженнями, учасники ринку можуть не надати їй суттєвого значення.

Таким чином, вплив наукового відкриття залежить не лише від фізичної можливості виробництва золота.

Він залежить від достовірності технологічних результатів і довіри ринку до перспектив їхнього промислового застосування.

Це надзвичайно важлива відмінність.

Для зміни фундаментальної структури пропозиції необхідне виробництво.

Для зміни ринкових очікувань іноді достатньо переконливого доказу майбутньої виробничої можливості.

Але переконливий доказ не слід плутати з публічною заявою, технологічною презентацією або теоретичною моделлю.

Вплив на світовий ринок здатні справити насамперед відтворювані результати, підтверджені інженерні параметри та економічно обґрунтовані перспективи масштабування.

 

23. Що стане головним обмеженням майбутнього

Якщо промислова ядерна трансмутація коли-небудь досягне конкурентоспроможності, людство зіткнеться з новим розумінням ресурсних обмежень.

Сьогодні обмеженість золота визначається насамперед сукупністю природних запасів, можливостей видобутку, переробки та поведінки власників уже наявного металу.

У гіпотетичній економіці масової трансмутації пропозиція додатково почне залежати від виробничої інфраструктури.

Але це не означатиме зникнення обмеженості взагалі.

Вона набуде іншої форми.

Важливими стануть вартість енергії, обладнання, вихідних матеріалів, ядерних реакцій, систем безпеки та отримання кінцевого продукту.

Отже, виробництво золота може перейти від переважно геологічно зумовленого процесу до технологічно зумовленого.

При цьому сама технологія може залишатися дорогою, складною та обмеженою.

Саме тому не можна стверджувати, що доведена фізична можливість трансмутації неминуче призведе до дешевого золота.

Історія науки містить численні приклади процесів, фізично можливих, але економічно неефективних.

Наукове знання визначає межі можливого.

Інженерія визначає межі здійсненного.

Економіка визначає межі конкурентоспроможного.

Для промислового штучного золота необхідне одночасне виконання всіх трьох умов.

 

24. Коли рідкісність перестає бути абсолютною

Поняття рідкісності потребує точного визначення.

Золото рідкісне не тому, що нові ядра цього елемента неможливо створити штучно.

Ядерна фізика довела протилежне.

Воно економічно обмежене тому, що доступна пропозиція визначається наявними запасами, природним видобутком, переробкою та технологіями.

Рідкісність природних родовищ є геологічною обставиною.

Але економічна рідкісність не є незмінним фізичним законом.

Вона залежить від того, якими засобами людство володіє для отримання та використання речовини.

Це принципова відмінність.

Якщо одного дня виробництво стабільного золота стане доступним у масштабах, порівнянних із потребами світового ринку, значення геологічної рідкісності зменшиться.

Але вона не зникне як факт існування обмеженої кількості родовищ.

Зміниться її економічна значущість.

Таким чином, ядерна трансмутація не спростовує уявлення про природну рідкісність золота.

Вона показує, що природна рідкісність та економічна рідкісність не є повністю тотожними поняттями.

Цей висновок має значення далеко за межами ринку дорогоцінних металів.

Він стосується загальної проблеми взаємодії природних ресурсів, наукового прогресу та технологічних можливостей цивілізації.

 

25. Людство змінює межі можливого

Історія наукового розвитку показує, що між відкриттям фізичного принципу та його промисловим застосуванням можуть минати десятиліття.

Іноді значно більше.

При цьому далеко не кожне наукове відкриття стає основою комерційно ефективної технології.

Деякі процеси залишаються предметом фундаментальних досліджень.

Інші отримують практичне застосування лише після появи нових матеріалів, джерел енергії та інженерних рішень.

Треті можуть ніколи не досягти конкурентоспроможної собівартості.

Штучне отримання золота сьогодні належить до сфери доведеної фізичної можливості.

Але промислове виробництво штучного золота за конкурентоспроможною ціною не є встановленою технологічною реальністю.

Ця обставина не зменшує значення досягнень ядерної фізики.

Навпаки.

Вона демонструє межу між знанням про можливість перетворення речовини та здатністю людства використовувати таку можливість в економічно значущих масштабах.

Саме на цій межі фундаментальна фізика зустрічається з промисловою економікою.

 

Висновок.

Остання межа алхімії

Протягом століть людство прагнуло перетворити звичайний метал на золото.

Алхіміки шукали невідому речовину, яка зробила б це можливим.

Пізніше фізики відкрили атомне ядро.

Встановили його будову.

Навчилися змінювати кількість протонів і нейтронів.

Отримувати радіоактивні ізотопи.

Перетворювати одні хімічні елементи на інші.

У 1941 році дослідники вже експериментально отримували радіоактивні ізотопи золота за допомогою ядерних реакцій.

У 2025 році ALICE Collaboration опублікувала нові кількісні результати дослідження перетворень ядер свинцю під час ультрапериферійних взаємодій на Великому адронному колайдері.

Отже, давня мрія алхіміків перестала бути фізично недосяжною.

Людина здатна створювати ядра справжнього золота.

Але виникло нове завдання.

Тепер питання полягає не в тому, чи допускають закони природи перетворення одного елемента на інший.

Допускають.

Питання полягає в тому, чи зможе людство здійснювати таке перетворення безперервно, безпечно, у промислових масштабах і за конкурентоспроможною ціною.

Сучасні технології не дозволяють виробляти штучне золото таким способом в економічно значущих кількостях.

Тому результати CERN не свідчать про появу нового промислового джерела дорогоцінного металу.

Вони свідчать про здатність людини експериментально досліджувати та використовувати процеси зміни самої ядерної ідентичності речовини.

Однак у довгостроковій перспективі виникає ще важливіше питання.

Що станеться, якщо виробництво золота перестане залежати переважно від природних родовищ?

Можливо, людство розробить технології, які дозволять масово отримувати стабільне золото.

Можливо, фундаментальні інженерні та економічні обмеження ніколи не дозволять зробити таке виробництво конкурентоспроможним.

Сучасна наука не дає достатніх підстав для категоричного твердження жодного з цих результатів.

Але якщо масова трансмутація стане реальністю, її наслідки вийдуть далеко за межі металургії.

Може змінитися структура світової пропозиції золота.

Може змінитися рентабельність видобувної промисловості.

Може змінитися геополітичне значення природних родовищ.

Може змінитися інвестиційна оцінка золота та ставлення до нього як до засобу збереження вартості.

І найважливіше: золото може втратити значну частину історичної премії за рідкісність, не втративши жодної зі своїх фундаментальних фізичних властивостей.

Це означатиме незвичайну економічну трансформацію.

Атом золота залишиться тим самим.

Його ядро, як і раніше, міститиме 79 протонів.

Метал збереже свою хімічну стійкість, електропровідність і технологічну придатність.

Але готовність людства платити за нього колишню ціну може радикально змінитися.

Тому головне питання майбутнього полягає не в тому, чи залишиться золото справжнім золотом.

Залишиться.

Питання полягає в тому, чи залишиться воно економічно винятковим матеріалом.

Наука вже довела, що людина здатна створювати ядра золота.

Інженерія ще не довела, що вона здатна масово виробляти стабільне золото за конкурентоспроможною ціною.

А економіка поки не знає, яку вартість матиме золото у світі, де його рідкісність перестане бути визначальним обмеженням пропозиції.

Саме тут закінчується давня мрія алхіміків і починається нове питання сучасної цивілізації.

Мільярди років тому золото виникало в екстремальних астрофізичних умовах.

Значно пізніше людина навчилася самостійно змінювати атомні ядра й отримувати цей елемент.

Але між одиничним ядром і промисловим виробництвом, як і раніше, лежить величезна технологічна відстань.

Якщо її коли-небудь буде подолано, людство може зіткнутися не зі зникненням золота, а зі зникненням частини економічних підстав його історичної цінності.

Фізична природа золота може залишатися незмінною.

Його економічна доля не обов’язково має залишатися такою самою.

 

Основні наукові та аналітичні джерела

ALICE Collaboration. Proton emission in ultraperipheral Pb-Pb collisions at √sNN =

5.02 TeV. Physical Review C, 111, 054906 (2025). DOI:

10.1103/PhysRevC.111.054906.

CERN. ALICE detects the conversion of lead into gold at the LHC. 8 May 2025.

https://home.cern/alice–detects–conversion–lead–gold–lhc/⁠

  1. Sherr, K. T. Bainbridge, H. H. Anderson. Transmutation of Mercury by Fast Neutrons. Physical Review, 60, 473 (1941). DOI: 10.1103/PhysRev.60.473.

The Reported Transmutation of Mercury into Gold. Nature, 114, 197–198 (1924).

DOI: 10.1038/114197a0.

The Present Position of the Transmutation Controversy. Nature, 117, 758–760 (1926).

DOI: 10.1038/117758a0.

NASA Science. Where Does Gold Come From? NASA Data Has Clues. 29 April 2025. https://science.nasa.gov/universe/stars/neutron–stars/magnetars/where–doesgold–come–from–nasa–data–has–clues/⁠  

World Gold Council. Gold Demand Trends: Q4 and Full Year 2025. Supply. 29 January 2026. https://www.gold.org/goldhub/research/gold–demand–trends/golddemand–trends–full–year–2025/supply⁠ 

World Gold Council. You asked, we answered: Are we running out of gold? March 2026. https://www.gold.org/goldhub/gold–focus/2026/03/you–asked–we–answered–arewe–running–out–gold⁠     

World Gold Council. How Much Gold Has Been Mined? Дані про світовий надземний запас золота станом на кінець другого кварталу 2026 року.

https://www.gold.org/goldhub/data/how–much–gold⁠

National Center for Biotechnology Information, PubChem. Gold (Au), Element 79.

Ізотопні характеристики золота, зокрема золота-203.

https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/element/79⁠       

MACKGOLD | OBSIDIAN CIRCLE

Відділ стратегічної геополітики та природних ресурсів

15 листопада 2026 року